Бровасептол таблетки, 100 шт

Опис

Таблетки плоскі циліндричні зі скошеними краями, з насічкою для поділу на одній стороні та логотипом виробника на іншій, білуватого кольору.

Склад

1 таблетка (1 г) містить діючі речовини:

• сульфатіазолу натрію — 80 мг;
• сульфагуанідину — 70 мг;
• триметоприму лактату — 38 мг;
• тилозину тартрату — 25 мг.

Допоміжні речовини: лактоза, глюкоза, крохмаль картопляний, кальцій стеариновокислий, кальцію карбонат, тальк.

Фармакологічні властивості

АТС vet класифікаційний код QJO1 — антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування. QJ01EW30 — Комбінації сульфаніламідів і триметоприму.

Бровасептол таблетки являється комплексним препаратом широкого спектру антимікробної дії.

Тилозин — макролідний антибіотик. Ефективний проти грампозитивних (Corynebacterium spp., Clostridium spp., Erysipelothrix spp., Diplococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus) і деяких грамнегативних мікроорганізмів (Pasteurella spp., Vibrio spp., Leptospira spp., Brucella spp., Neisseria spp., Haemophilus spp.), рикетсій (Rickettsia spp.), спірохет (Spirochaetales), мікоплазм (Mycoplasma gallisepticum, M. synoviae, M. meleagridis). Тилозин проявляє бактеріостатичну дію шляхом гальмування синтезу білка (через незворотне з’єднання із 50S субодиницею бактеріальних рибосом), зупиняючи ріст та розмноження мікробної клітини та інгібування синтезу РИК в рибосомах бактеріальних кліти на будь-якій стадії рибосомального циклу.

Сульфатіазол — протимікробний бактеріостатичний засіб короткого терміну дії з групи сульфаніламідів. Сульфагуанідин — протимікробний лікарський засіб бактеріостатичної дії з групи сульфаніламідів середньої тривалості дії. Обидва сульфаніламіди мають подібний спектр протимікробної дії і активні щодо грампозитивних (Clostridium perfringens, Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae, Actinomyces israelii) та грамнегативних (E. coli, Shigella spp., Klebsiella spp., Vibrio cholerae, Chlamydia spp., Yersinia pestis) мікроорганізмів і найпростіших виду Toxoplasma gondii та кокцидій Eimeria stiedae.

Механізм протимікробної дії обох сульфаніламідів спільний. Він обумовлений антагонізмом з параамінобензойною кислотою (ПАБК) і конкурентним пригніченням дигідроптероатсинтетази, що призводить до порушення синтезу тетрагідрофолієвої кислоти, необхідної для синтезу пуринів і піримідинів. Пригнічує ріст кишкової палички і знижує синтез тіаміну, рибофлавіну, нікотинової кислоти в кишечнику.

Триметоприм — хімієтерапевтичний засіб, що за хімічною будовою є похідним диамінопіримідину і володіє бактеріостатичною дією проти грампозитивних (Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Clostridium spp., Corynebacterium spp.) та грамнегативних (E. coli, Salmonella spp., Klebsiella spp., Proteus spp., Pasteurella spp., Bordetella spp. тощо) мікроорганізмів. Механізм дії пов'язаний з пригніченням ферменту дигідрофолатредуктази в процесі синтезу тетрагідрофолієвої кислоти. Це призводить до виснаження фолатів, основного кофактору синтезу нуклеїнових кислот, в результаті продукція нуклеїнових кислот і білка бактерій порушується. Дигідрофолатредуктаза бактерій приблизно в 50000-60000 разів міцніше зв'язується триметопримом, ніж відповідним ферментом ссавців. Ефект проявляється на етапі синтезу фолату, безпосередньо наступному за тим, па якому діють сульфаніламіди. При одночасному застосуванні з сульфаніламідами відзначається синергічний ефект щодо пригнічення продукування тетрагідрофолієвої кислоти.

Сульфатіазол добре всмоктується із травного каналу та проявляє системну дію. Сульфагуанідин майже не всмоктується з травного каналу, досягаючи високої концентрації в кишечнику та створюючи цим максимальний ефект при лікуванні захворювань травного каналу. Сульфаніламіди широко розподіляються в тканинах і рідинах організму, включаючи плевральний випіт, перитонеальну і синовіальну рідини, ексудат середнього вуха, камерну вологу, тканини урогенітального тракту, проходять через плаценту і проникають у грудне молоко. Метаболізуються в печінці, в основному шляхом ацетилювання, з утворенням мікробіологічно неактивних, але токсичних метаболітів.

Екскретуються нирками приблизно наполовину в незміненому вигляді, при лужній реакції сечі виведення посилюється; невеликі кількості виводяться з жовчю. При нирковій недостатності можлива кумуляція сульфаніламідів та їх метаболітів в організмі, що призводить до розвитку токсичної дії.

Після перорального застосування тилозин швидко всмоктується з травного каналу і вже за годину утворює достатній бактеріостатичний рівень в крові і тканинах. Терапевтичні концентрації препарату зберігаються в сироватці крові не менше 6-8 ч. Метаболізується в основному, у печінці і виводиться в незміненому вигляді переважно з сечею і частково з фекаліями, у птахів-несучок — з яйцями, у лактуючих тварин - з молоком.

Абсорбція триметоприму з травного каналу швидка і майже повна (90-100%). Зв'язування з білками плазми до 70%. Висока концентрація триметоприму виявляється в секреті бронхіальних залоз, передміхуровій залозі та в жовчі, проходить плацентарний бар’єр і протникає в грудне молоко.

Період напіврозпаду в плазмі крові становить 8-10 годин. Нирками виводиться 50-60% протягом 24 год в основному шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції, причому 80-90% - в незміненому вигляді, інша частина — у вигляді неактивних метаболітів. Невелика кількість (4%) виводиться з жовчю.

Застосування

• Телята віком до 3-х місяців: лікування тварин, хворих на гастроентерит, сальмонельоз, пастерельоз, вібріоз, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до діючих речовин препарату.
• Свині: лікування тварин, хворих на ензоотичну пневмонію, артрит, дизентерію, набрякову хворобу, бешиху, сальмонельоз, пастерельоз, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до діючих речовин препарату.
• Ягнята віком до 3-х місяців: лікування тварин, хворих на септицемію, еймеріоз, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до діючих речовин препарату.
• Кролі: лікування тварин, хворих на гастроентерит, колібактеріоз, пастерельоз, кокцидіоз, пневмонію, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до діючих речовин препарату.
• Свійська птиця (кури-бройлери, індики, качки, гуси): лікування птиці, хворої на тиф, холеру, сальмонельоз, мікоплазмоз, риніт, що спричинені мікроорганізмами, чутливими діючих речовин препарату.

Дозування

Перорально з кормом, попередньо таблетки слід подрібнити для кращого перемішування. Для всіх видів тварин добова доза препарату становить 1,5-2,0 г препарату (1,5-2,0 таблетки), що відповідає 111,0-148,0 мг сульфатіазолу, 105,0-140,0 мг сульфагуанідину, 44,0-58,0 мг триметоприму, 32,0-43,0 мг тилозину на 10 кг маси тіла. Добову дозу задають у два прийоми. У першу добу застосування дозу препарату збільшують на 30-100%. Курс лікування — 4-5 діб (до повного зникнення симптомів хвороби). Лікування може бути продовжене на 1-2 доби.

Протипоказання

Не застосовувати тваринам з підвищеною чутливістю до сульфатіазолу, тилозину, сульфагуанідину, триметоприму, а також тваринам із порушенням функції нирок та печінки.

Не застосовувати жуйним тваринам з функціонально розвиненими передшлунками.

Не застосовувати курям-несучкам, яйця яких використовують для споживання людям.

Не застосовувати одночасно з пеніцилінами, цефалоспоринами і лінкоміцином.

Не застосовувати для лактуючих тварин та самок в останню третину вагітності.

Не застосовувати одночасно з параамінобензойною кислотою та її сполуками.

Застереження

Побічна дія

При довготривалому використанні препарату можливе виникнення алергічних реакцій (шкірні висипи, кропивниця, свербіж), гепатити, кристалоурія, зміни в картині крові (лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія).

Особливі застереження при використанні

У жуйних тварин препарат може викликати пригнічення росту і розмноження симбіозної мікрофлори рубця, яка бере участь у синтезі вітамінів. Тому доцільне одночасне застосовування вітамінів групи В. Тварин не обмежувати у воді та годувати кормами, багатими на білки та вітаміни.

Взаємодія з іншими засобами або інші форми взаємодії

Деякі препарати, наприклад, саліцилати та фенілбутазон, можуть перешкоджати зв’язуванню сульфаніламідів із білками плазми крові, і, тим самим, збільшувати токсичність сульфаніламідів.

Похідні параамінобензойної кислоти, наприклад, новокаїн і тетракаїн, а також прокаїнаміду гідрохлорид, знижують антимікробну активність сульфаніламідів.

Не рекомендують застосовувати з антибіотиками, які є антагоністами відносно компонентів препарату (левоміцетин, мономіцин, цепорин, ристоміцин, канаміцин).

Період виведення (каренцїї)

Забій тварин та птиці на м'ясо дозволяють через 8 діб після останнього застосування препарату.

Отримане, до зазначеного терміну, м'ясо утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини.

Форма випуску

Блістери по 10 таблеток або флакони з полімерних матеріалів по 10, 30 та 100 таблеток.

Зберігання

Сухе, темне, недоступне для дітей місце за температури від 4 °C до 25 °C.

Термін придатності

2 роки.

Для застосування у ветеринарній медицині!